Важливу роль у житті людини відіграє книга. І ми не завжди замислюємося над тим, яка велика робота фахівців передує появі книги на полицях книжкових магазинів та бібліотек.
    Процес створення книги складний і разом з тим цікавий. Не останню роль в ньому відіграють художники-ілюстратори.
Серед художників – уродженців нашого краю багато митців, які у своїй творчості неодноразово зверталися до ілюстрування книг, журналів.
    Один з них - уродженець села Глодоси Новоукраїнського району Кіровоградської області Ф.С. Козачинський (1864-1922) - живописець, графік, вільнослухач Санкт-Петербурзької академії мистецтв. Працював викладачем креслення і малювання Єлисаветградського земського реального училища, завідувачем рисувальних класів при цьому навчальному закладі (з 1906 р.); першим завідувачем Єлисаветградської картинної галереї, створеної у 1921 році.
    З 1887 р. Ф. Козачинський співпрацював з популярними російськими журналами «Нива», «Север», «Всемирная иллюстрация». Разом з іншими художниками ілюстрував повне зібрання байок І. Крилова, яке побачило світ у 1894 році. У 1900 р. Ф. Козачинський ілюстрував роман М. Гоголя «Мертвые души» та повість Л. Толстого «Смерть Ивана Ильича».
    Уродженцем м. Єлисаветграда (тепер м. Кіровоград) є знаний і шанований художник-графік, заслужений діяч мистецтв, народний художник РРФСР, дійсний член АМ СРСР А.М. Каневський (1898-1976). Він вніс вагомий внесок у справу художнього оформлення книг і журналів.
    Починаючи з 1924 року А.М. Каневський співпрацював з журналами «Печатник», «Безбожник у станка», «Пионер», «Дружные ребята», «Искусство в массы».
    До ілюстрування книг А. Каневський вперше звертається у 1936 році, підготувавши 30 малюнків до творів М. Салтикова-Щедріна та М. Гоголя. Ці малюнки були представлені на виставці «Радянська ілюстрація в художній літературі». У цьому ж році його малюнки з'являються у відомому сатиричному журналі «Крокодил».
    У роки Великої Вітчизняної війни А. Каневський ілюстрував книги для дітей: «Золотой ключик или приключения Буратино» О. Толстого, «Мойдодыр» та «Тараканище» К. Чуковського, «О чём пели птицы» А. Барто та ін.
    У повоєнні роки художник ілюстрував «Сказку о попе и работнике его Балде» О. Пушкіна та оповідання А. Чехова. У цей період А. Каневський повертається до ілюстрування творів М. Гоголя («Повесть о том, как поссорились Иван Иванович с Иваном Никифоровичем», «Сорочинская ярмарка», «Майская ночь или утопленница», «Иван Шпонька и его тётушка», «Пропавшая грамота».
    З 1953 р. художник ілюструє книги дитячого письменника М. Носова «Витя Малеев в школе и дома» та «Весёлая семейка».
У 1959 р. на міжнародній виставці «Мистецтво книги соціалістичних країн», що проходила у Лейпцигу (НДР), А. Каневського нагородили срібною медаллю за ілюстрації до книги С. Маршака «Вот какой рассеянный».
    У 1964 р. на виставці, яка була присвячена 40-річній діяльності художника, були представлені нові ілюстрації до сатиричних віршів В. Маяковського.
    Протягом багатьох років А. Каневський робив малюнки для популярних дитячих журналів «Веселые картинки» та «Мурзилка».
Ілюстрував книги та журнали ще один наш земляк, уродженець м. Бобринця Кіровоградської області художник-графік І.Х. Грінштейн (1909-1966). З 1930 р. випускник Одеського художнього інституту І. Грінштейн стає штатним художником журналів «Огонёк», з 1935 р. - журналів «Смена», «Молодой колхозник», «Крестьянка», «Работница».
    Активно художник співпрацював з видавництвами «Детгиз», «Детский мир», «Молодая гвардия». У творчому доробку митця ілюстрації до книг: «Челкаш» М. Горького, «Через три океана» М. Чуковського, «Неделя» Ю. Лебединського та ін.
    Випускник Київського художнього інституту живописець і графік К.В. Заруба (1910-2000) родом з м. Долинської Кіровоградської області.
    Починаючи з 1945 р. він активно співпрацював з українським сатиричним журналом «Перець». У 1955 р. ілюстрував повне зібрання творів О.С. Пушкіна, видане у Києві.
    Уродженець м. Єлисаветграда (тепер м. Кіровоград) художник-графік Р.В. Гершанік (1898-1984) зробив малюнки до оповідань Р. Фаєрмана, роману Б. Полєвого «Золото», повісті П. Павленка «На востоке».
    Сучасні кіровоградські художники - члени Національної спілки художників України у своїй творчості все частіше звертаються до книжкової графіки.
    Випускник Одеського художнього інституту, викладач Кіровоградської художньої школи І.В. Смичек (1953 р.н.) проілюстрував більше 20 книжок, серед яких: «Перехресні стежки» І.Франка, збірки поезії В. Шила «Розуміння історії», «Танець порожнечі», казки латиського письменника Іманта Зієдоніса, молдавські народні казки, «Пеппі - довга панчоха» А. Ліндгрен, «Театр Кропивницького. Минуле і сучасне» В. Шурапова та ін.
    Художник-графік М.Т.Добролежа (1925 р.н.) проілюстрував монографію Л. Стеценка «Іван Карпенко-Карий (Тобілевич). Життя і творча діяльність», збірку оповідань В. Бондаря «Одвідини», збірку поезії М. Вінграновського.
    У творчому доробку художника-графіка В.В.Кир'янова (1951 р.н.) ілюстрації до книг «Парад химер» В. Гончаренка, «Станційні пасторалі» Г. Гусейнова, «Вдовушка» О. Жовни, «По-латыни между прочим» В. Сомова, «Парадокси» В. Жиліскайте, збірка поезії О.Мандельштама та антологія сміху «П'яте колесо».
    Випускник Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури (Київ) А.М. Надєждін (1963 р.н.) - автор малюнків до монографії відомого кіровоградського літературознавця Л. Куценка «Домінус Маланюк: тло і постать» та збірки поезії П.Селецького «Осінній звір». Він також брав участь у художньому оформленні першого номера літературного часопису «Степ» за 1993 р.
    Живописець Ю.Б. Вінтенко (1955 р.н.) проілюстрував твори кіровоградських літераторів, а саме: «Улыбаются не все» Р. Яковенка, «Шепіт вітру степового» А. Курганського, «Парад на майдані» та «Моральний кодекс» В. Могилюка, «Круте яйце» Б.Слюсаря.
    Художник Ю.Б. Гончаренко (1962 р.н.) зробив ілюстрації до обкладинок книг «Пісок часу» та «Вітри бетонних оаз» В. Могилюка, «Крылатое серце» Т. Гусинського.
    Завдяки таланту і фантазії художників-ілюстраторів, ми маємо можливість краще зрозуміти художній твір, уявити героїв улюблених книжок, отримати естетичну насолоду від видань, оформлених з художнім смаком.