Виставки


Презентація виставки
«Україна – Польща: літературно-мистецькі зв’язки»


    У рамках просвітницького проекту «Архіпелаг дружби: національні меншини Кіровоградщини» у міському літературно - меморіальному музеї І.К. Карпенка-Карого презентовано виставку «Україна – Польща: літературно-мистецькі зв’язки».
    Наш регіон - Центральна Україна - посідає вагоме місце в культурних зв’язках з Польщею. Письменники, музиканти, художники Кіровоградщини та представники польської творчої еліти зробили значний внесок у культурне співробітництво між двома братніми слав’янськими народами.
    В експозиції представлені світлини, документальні матеріали, твори уродженців Кіровоградщини, польських митців, які тут мешкали або зупинялися і у художній формі осмислювали факти непростих міжслов’янських взаємин минулого, акумулювавши досвід співробітництва близьких народів.
    Одним з найвідоміших земляків, який у своїй творчості звертався до польської тематики, є представник великого сімейства Тобілевичів (родина свого часу належала до польської шляхти) І.К. Карпенко-Карий. Драматурга, актора знали не лише в Україні, а й у Польщі, де він перебував на гастролях. Польська преса писала про І. Тобілевича як «тонкого знавця театральної техніки». Обидві дружини драматурга (Н.К. Тарковська та С.В. Дитківська) мали польське коріння.
    Вихідцями з Польщі були представники славетного роду Тарковських. У с. Миколаївка Єлисаветградського повіту народився активний учасник народницького руху, громадський діяч, мемуарист Олександр Тарковський. Його старша сестра Надія вийшла заміж за І.К. Тобілевича (Карпенка-Карого).
    У Єлисаветграді народився відомий російський поет, перекладач, лауреат Державної премії СРСР Арсеній Тарковський, який знав польську мову, перекладав з неї. Польщу неодноразово відвідував син Арсенія Олександровича - всесвітньо відомий кінорежисер Андрій Тарковський.
    Станція Долинська (нині м. Долинська Кіровоградської області) стала місцем народження визначного соціолога, націолога, публіциста, громадського діяча Ольгерда-Іполита Бочковського. З 1905 року вчився, жив і працював у Празі, де вийшли його найвідоміші праці «Поневолені народи царської імперії: їх національне відродження та автономічні прямування», «Вступ до націології», «Боротьба народів за національне визволення» та ін.
    Зі зброєю в руках у складі армії УНР боронили суверенітет України уродженці нашого краю Євген Маланюк, Юрій Дараган, Фотій Мелешко. Потрясінням і трагедією для них стала поразка УНР. Проте, у польських таборах для інтернованих вони не полишали активної творчої діяльності: п’єса Ф. Мелешка «Понад Дніпром» з успіхом йшла у таборовому театрі; Є. Маланюк та Ю. Дараган стояли біля витоків створення літературно-мистецького журналу «Веселка», брали активну участь у культурному житті таборів.
    У єлисаветградській польській родині збіднілого дворянина народився відомий російський письменник Юрій Олеша – автор роману «Заздрість», казки «Три товстуни», п’єси «Змова почуттів» та ін.   
    Польський письменник Міхал Хороманський – уродженець нашого міста. Деякий час юнак навчався у Єлисаветградській чоловічій гімназії, у 1924 році разом з матір’ю та сестрою виїхав до Польщі. Знаменитим став після виходу книги «Оповідання з підтекстом» та роману «Ревнощі і медицина». Єдиний твір М. Хороманського, перекладений російською мовою – роман «Співець тропічних островів». Нещодавно у Кропивницькому встановлено дві меморіальні дошки М. Хороманському.
    Уродженцем с. Петрове Кіровоградської області є вчений-полоніст Григорій Вервес - багаторічний завідувач відділу слов’янських літератур Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка, заступник Голови Українського комітету славістів, професор, академік НАН України. Провідним напрямком його досліджень були українсько-польські літературні зв’язки. Головним підсумком дослідницької роботи Г. Вервеса стала низка наукових праць: «Іван Франко і питання українсько-польських літературно-громадських взаємин 70-90-х рр. ХХ ст.», «Ю. Словацький і Україна», «Ярослав Івашкевич» та ін.
    На території нашої області мешкав і творив письменник, літературний критик, публіцист, представник польсько-української школи, дослідник старовини Міхал Грабовський - автор повістей «Коліївщина і степи», «Станиця Гуляйпільська», «Україна давня і сучасна» та ін. У родовому маєтку Грабовського в Олександрівці (нині райцентр Кіровоградської області) зупинявся український письменник П. Куліш.
    Гостем М. Грабовського в Олександрівці був творець віршованої повісті про гайдамацький рух «Канівський замок» поет «української школи» в польській літературі Северин Гощинський.
    Останні місяці життя провів у Єлисаветграді (нині м. Кропивницький) один з засновників слов’янської філології професор В.І. Григорович, який у 1876 викладав словесність у Єлисаветградському земському реальному училищі. Мати вченого походила з польських дворян.
    У 1863 році до Єлисаветграда переїхала польська родина Блуменфельдів (родичі Шимановських та Нейгаузів). Михайло Блуменфельд викладав музику і французьку мову в Єлисаветградському земському реальному училищі, а його сини Фелікс та Сігизмунд стали видатними російськими піаністами, композиторами, музичними педагогами.
    У Златопільській гімназії з 1908 по 1911 р. навчався майбутній заслужений діяч мистецтв України, композитор, диригент, педагог Борис Лятошинський.
    На Єлисаветградщині народився та провів дитячі і юнацькі роки відомий польський композитор Кароль Шимановський. Він брав активну участь в організації музичного життя Єлисаветграда. У нашому місті він написав опери «Король Рогер», «Хагіт», роман «Ефеб».
    У Єлисаветградській чоловічій гімназії вчився відомий польський письменник Ярослав Івашкевич, який також відвідував музичну школу Густава Нейгауза. Після тривалої перерви знаний літератор відвідав Україну в 1958, 1964, 1974 та 1977 роках.    Українська тематика звучить в його романі «Честь і слава», повістях «Зенобія. Пальміра», «Місяць сходить», «Сади», в історичній повісті «Заруддя».
    У кінці життя Ярослав Івашкевич розпочав роботу над книгою «Подорож по Україні», яку не стиг дописати ( збереглися розділи «Вступ», «Дашів», «Верхівня»; планувалися розділи «Кальник», «Іллінці», «Ставище», «Гайворон»).
    У роки незалежності України зв’язки з Польщею стали одним з численних векторів у системі закордонного співробітництва літературознавців та істориків КДПУ ім. В. Винниченка Г. Клочека, Л. Куценка, В. Марка, С. Шевченка та ін.
      Розпочалася презентація екскурсією по виставці, яку провела старший науковий співробітник Тетяна Ревва.
    Виступ директора музею музичної культури ім. Кароля Шимановського, голови обласного об’єднання поляків «Полонія» Олександра Полячка був присвячений українсько-польським культурним зв’язкам.
    Головний зберігач фондів музею музичної культури ім. Кароля Шимановського Олена Класова розповіла про літературну діяльність знаного земляка, відомого польського композитора Кароля Шимановського.
    У виконанні студентки музичного училища Марії Полячок прозвучала «Прелюдія» Кароля Шимановського та польська народна пісня «Улани, улани».
    Учасниками музейного заходу в цей день були учні-старшокласники навчально-виховного комплексу (гімназії-інтернату – школи мистецтв).


kar1715m.jpg (5879 bytes) kar1716m.jpg (5134 bytes) kar1717m.jpg (6665 bytes) kar1718m.jpg (5799 bytes)
Учасники презентації – учні навчально-виховного комплексу (гімназії-інтернату школи мистецтв) Екскурсію по виставці «Україна-Польща: літературно-мистецькі зв’язки» проводить науковець Т.Ревва Твори К.Шимановського звучать у виконанні студентки музучилища М.Полячок

kar1719m.jpg (5458 bytes) kar1720m.jpg (5795 bytes) kar1721m.jpg (6126 bytes)
Про культурні звязки Кіровоградщини з Польщею розповідає О.Полячок – директор музею музичної культури ім. К.Шимановського, голова обласного об’єднання поляків «Полонія» Польську народну пісню «Улани, улани» під акомпанімент батька виконує М.Полячок Учасники музейного заходу зліва направо: О.Класова, Т.Ревва, М.Полячок, С.Канцедалова, О.Полячок