Амінодав Пейсахович Шполянський
(псевдонім Дон Амінадо) - (1888-1957) - поет, сатирик,
мемуарист.
У 1906 році закінчив Єлисаветградську
чоловічу гімназію, навчався на юридичному
факультеті Одеського університету, випускні
іспити витримав у Київському університеті.
Пізніше переїздить до Москви, де починає активну
літературну діяльність. Напередодні Першої
світової війни Шполянський був кореспондентом
газет "Киевская мысль", "Русские
новости", "Голос Юга". Його фейлетони,
афоризми, пародії друкувалися в "Новом
Сатириконе" Аверченка.
Блискучу журналістську кар'єру обірвала
війна. У 1914 році Дон Амінадо перебуває в діючій
армії на фронті. В цьому ж році побачила світ
перша збірка його поезій "Песни войны".
Друга й остання книга поета, яку видали в Росії у
1917 році - поетична збірка "Весна 17-го года".
Після Жовтневої революції письменник жив і
працював у Києві, Одесі.
Не сприйнявши владу більшовиків, Амінодав
Пейсахович у 1920 році вирішив виїхати за кордон.
Першим етапом еміграції був Стамбул, потім
Франція, Париж.
Фігура Дон Амінадо - одна з
найколоритніших фігур у середовищі російських
емігрантів. Ні одна подія в культурному житті
столиці Франції не обходилася без участі в ній
нашого земляка. Його любили, з ним дружили. Його
твори зайняли помітне місце в емігрантській
літературі. Творчістю Дон Амінадо захоплювалися
І. Бунін, М. Цвєтаєва, Ф. Шаляпін, О. Купрін та
багато інших.
Він був редактором журналу для дітей
"Зеленая палочка", співпрацював з газетою
"Последние новости", його твори друкувалися
в журналах "Иллюстрированная Россия" та
"Сатирикон".
В еміграції вийшли 3 збірки поезій Дон
Амінадо "Дым без отечества", "Накинув
плащ", "Нескучный сад" та збірка оповідань
"Наша маленькая жизнь".
Підсумком прожитих років для письменника
стала книга спогадів "Потяг на третій
колії", яка вийшла у Нью-Йорку в 1954 році. Цей
твір став помітним явищем мемуарної літератури
ХХ ст. Читач має можливість очима автора
подивитися на події буремних передреволюційних
років в Одесі, Києві, Москві, на жовтневий
переворот та еміграцію. Цікавою є та частина
книги, де мова йде про місто дитинства Дон
Амінадо - Єлисаветград, якому автор надав назву
Новоград та описав його з любов'ю і ніжністю.
Помер Дон Амінадо в 1957 році, похований у
Парижі. Його архів у 1966 році дружина віддала на
зберігання до Центрального державного архіву
літератури і мистецтва в Москві. |
