Він співав, як міг, від серця...


apub139.jpg (9955 bytes)


   "Відлуння Чорнобиля - в серці Вкраїни" - на таку гему в міському літературно-меморіальному музеї І.К.Карпенка-Карого у квітні 2011 року відбулась творча зустріч з митцями -ліквідаторами аварії на ЧАЕС, присвячена 25-річчю цієї планетарної катастроф. Про те, що і як відбувалося насправді, дітям розповіли мужні герої-очевидці, учасники ліквідації страшної аварії: член НСПУ Сергій Колесников, члени обласного літературного об'єднання "Степ" поет і журналіст Леонід Коцар та бард, лауреат багатьох міжнародних і всеукраїнських фестивалів Андрій Фоменко.
   Минуло небагато часу, і 20 жовтня в стінах музею пройшов ще один захід, пов'язаний із згаданим вище. "Я співав, як міг, від серця..." - так називався вечір пам'яті, присвячений світлій пам'яті Леоніда Коцаря, який помер саме через проблеми зі здоров'ям, викликані подіями 1986 року.
   Серед гостей були друзі Леоніда Івановича, його соратники по перу, прихильники творчості. Громадськість селища Нового представляли ветеран культосвітньої роботи, секретар ради організації учасників бойових дій, почесна громадянка селища Віра Махоріна, голова обласної Асамблеї інвалідів Олександр Боршуляк, вчитель музики загальноосвітньої школи II-III ступенів №10 Тетяна Вощенко, а з нею учасниці вокального ансамблю "Джерельце" Ірина Крячко, Вікторія та Людмила Місюри.
   Відкрила вечір Антоніна Корінь, член НСПУ, співробітник літературного музею. Вона зачитала декілька віршів Л.Коцаря, а далі запросила до слова В.І.Махоріну, яка розповіла присутнім про нього як людину і редактора. Людиною світлою і творчою, гарним другом і вірним товаришем постав Леонід Іванович у спогадах Сергія Колесникова, Андрія Фоменка, Миколи Левандовського, Олександра Боршуляка. На вечорі, крім віршів і спогадів у виконанні "Джерельчан", звучали ліричні пісні, написані Л.Коцарем, бардівська пісня А.Фоменка.
   Вечір пам'яті поета Леоніда Коцаря "Я співав, як міг, від серця..." пролетів на одному диханні, але залишив по собі багато згадок і впевненість у тому, що саме так треба вшановувати пам'ять людей достойних, які життя віддали на служіння народу.

В.САМОНОВА,
вчитель української мови та літератури


"Народне слово", 10.11.2011