Публікації

Шпильки з мисливським порохом та жіночим шармом


   З 24 учасників літературного об'єднання "Євшан" одинадцять "грішать" гумористичною поезією. Вона у них народжується від кількох рядків колеги по "поетичному цеху", іноді - з дружнього листування, а іноді - як сатира на злобу дня. Серед відомих жартівників літоб'єднання - Олена Надутенко, Ольга Полєвіна, Олександр Кедріваренко, Микола Левандовський, Олександр Архангельський та інші До Всесвітнього дня поезії у кіровоградському міському літературно-меморіальному музеї Карпенка-Карого вони підготували вечір іронічної поезії "Іронія - душі гармонія".
   Звучала сатира, іронія та просто народний гумор. На заході знайшлося місце і для пародії, і для мисливських усмішок, і для жартівливих пісень під гітару та фортепіано. Особливо надихнув незмінний радіодиктор Микола Левандовський. Якщо на сторінках "Кіровоградської правди" ми друкували прозові мисливські історії, то на вечорі автор розважав присутніх віршованими байками-бувальщинами. Секрет полювання, за автором, - це рюкзак, у якому зачаїлася пляшка горілки. За припущенням Миколи Левандовського, навіть якщо б довелося змінити хобі на щось більш "мирне", все одно без цього важливого атрибута ні риболовля, ні похід по гриби не вдасться. Тож, буває, що повертаються мисливці додому без смутку, грошей та здобичі. Не біда, бо "здобич" можна придбати вже на базарі і презентувати дружині як трофей.
   Музичний супровід забезпечив молодий бард Андрій Шульга, який виконав пісню про тракториста Петровича, який ніколи не засмучується, проте коли розізлиться, то "сусіди тікають, а собаки гавкають".
   Жіночий гумор представляли Олена Надутенко та Ольга Полєвіна. Тут згадали і жінок за кермом, і просто модниць у будь-якому віці . За Оленою Надутенко, ідеальна жінка "то ли Божий дар, то ли женщина кошмар", а на "ее седые пряди смотрят парни, а не дяди". Найбільше шпильок дісталося чоловікам. Звучало це по-доброму: "Хвала царю зверей - мужчине". Що ж, прекрасним жінкам пробачиш і не такі жарти, тож обійшлося без образ.
   Кілька поетів порадували пародійними замальовками. За їхніми словами, раніше писати пародії було зась, бо раптом ти, такий-сякий, між рядків натякнув на вище керівництво чи партію. Такого гострого слівця боялися, не друкували, проте в народі пародія була популярною, а зараз хоч і смійся вволю з недолугих реформ чи вчинків депутатів, та результату - нуль...
   Сергій Колесников запропонував присутнім на заході студентам написати на тему пародії наукове дослідження, адже на теренах Кіровоградщини іронічна проза та поезія вже давно стали літературним феноменом. Кожен автор під час дружніх посиденьок у "Євшані" щось та й накрапав для себе, а за наполяганням керівника об'єднання Антоніни Корінь, гумористичну енергію вдалося спрямувати у продуктивне русло, та так, що поетичні збірки виходять у світ одна за одною. А поки "євшанівці" продовжують радувати кіровоградців своїми книгами, хочеться похвалитися ще й тим, що у літературному клубі "Євшан" налічується рекордна кількість лауреатів обласної літературної премії ім. Маланюка. Тож люди з гумором і дику качку можуть вполювати, і злісному критику відповісти пародією.

Тетяна ЛЕВІНСЬКА


"Кіровоградська правда", 23.03.2012