Скажу відверто, що на моїй пам'яті подібної філокарткової експозиції як за розмірами, так і за тематичною спорідненістю матеріалів із однієї(!) приватної колекції ще не було. Йдеться про відомого у Кіровограді Юрія Тютюшкіна.
     Думаю, зайве наголошувати на тому факті, що справжні (систематизовані тематично, кількісно та якісно самодостатні) приватні колекції - явище соціальне корисне, оскільки самі по собі колекціонери - це люди захоплені та цілеспрямовані, розвинуті інтелектуально. До чого спонукає сам предмет колекціонування. Інколи доводиться тривало та методично копирсатися у спеціальній літературі, аби знайти відповідне місце того чи іншого експоната у просторі та часі. Тож маршрут колекціонера не визначається лише експедиціями, клубом колекціонерів, блошиними ринками, а й читальними залами бібліотек, архівами... А ще - аби зібрати подібні зібрання - необхідно плідно листуватися, навіть із закордоном.
     Пожовкла вирізка з "Кіровоградки", що відкриває експозицію вже самим заголовком статті про захопленого, тоді ще дебютуючого філокартиста, інтригує читачів, зазначивши, що той захворів на колекціонування, вперше перегорнувши бабусин фотоальбом. Сам Юрій Володимирович охоче додає, що ще й під впливом рідного діда, котрого завжди наслідував і вважав за зразок самовідданості та патріотизму, бо мало хто може похвалитися тим, що серед його рідні є справжні герої. А саме таким і був Герой Соціалістичної Праці Семен Фокійович Тютюшкін...
     Сьогодні лише одиниці переймаються філокартією - збиранням поштових листівок та фотосвітлин. А даремно, бо справа дуже цікава та інформативна. На відміну від збирання поштових марок або старовинних монет, для чого існує вдосталь каталогізованих довідників, філокартія нерідко підносить колекціонерові сюрпризи тому, що вся існуюча література здебільшого базується на відомих екземплярах. Юрій Володимирович може багато розповідати про те, як горіли по кіровоградських дворищах багаття, в яких недолугі нащадки спалювали сімейні альбоми - безцінний краєзнавчий матеріал - або звозили до пунктів прийому вторсировини цілі архіви з власних горищ чи отриманих у спадок осель. Чомусь багато з наших сучасників мало переймаються історією власного родоводу, у кращому випадку дідів згадуючи, не в приклад кавказьким горянам, де до двадцятого коліна генеалогію знають...
     Тож виставка колекції Юрія Тютюшкіна надає рідкісну можливість численним співгородянам доторкнутися до історії міста, що постійно змінює своє обличчя - історії в портретах наших з вами попередників, або, якщо хочете, - в зачісках, костюмах, транспортних засобах, архітектурі...