Ім'я Бориса Чамлая (1931-2001) добре відоме на
Кіровоградщині та за її межами. Народився Борис
Феоктистович у с.Розкішному Голованівського
району. На його дитячі роки випало тягке
випробування - Велика Вітчизняна війна. Після
звільнення села від фашистських загарбників
Борис Чамлай навчавя у школі, а потім працював у
колгоспі. Тоді писав замітки про односельців і
надсилав їх до районної газети. Під впливом
Степана Руданського та Степана Олійника почав
писати байки. Перші літературні твори були
надруковані у тій же районній газеті.
Потім навчання у Кіровоградському
педагогічному інституті, де він відразу
здружився з пишучою братією. Відвідували вони
тоді літературну студію при "Кіровоградській
правді". У цей же час майже в кожному номері
студентської багатотиражки "Радянський
студент" зустрічаються його публікації:
замальовки, нариси, поезії і, звісно ж, байки.
Але до спілки письменників України Борис
Чамлай увійшов, в першу чергу, як гуморист, маючи
три книги. Всі книги містять байки, гумористичні
мініатюри. Варто нагадати, що збірку "Власна
думка" свого часу видала стотисячним тиражем
"Бібліотека "Перця". Остання книга
гумориста "Ментальність диявола" побачила
світ у 2000 році. В.Ф.Чамлай також активно
співпрацював з відомими газетами та журналами.
Байки та сатиричні мініатюри можна було зустріти
на сторінках газет "Літературна Україна",
" "Народне слово", "Кіровоградська
правда", журналу "Перець". Мова його
творів проста, народна, соковита, мудра. Він
небагатослівний, але кожнее його слово -
виважене, мудре й дотепне. |
