15 лютого, у день народження професора, доктора філологічних наук Л.В.Куценка, в літературно-меморіальному музеї Карпенка-Карого відбулися дев’яті Куценківські читання. І присвячені вони були 25-річчю незалежності України.
   Щороку це зібрання набуває дедалі більшої популярності. Цьогоріч, наприклад, на виступи записалося понад 40 доповідачів. З кожним роком стає очевидним: невелика виставочна зала літературного музею не в змозі вмістити усіх бажаючих. Тому начальник відділу культури і туризму Кіровоградської міської ради Анна Назарець після привітань і теплих слів на адресу Леоніда Куценка озвучила намір перевести наступного року означені читання у формат науково-практичної конференції та перенести місце проведення до державного педуніверситету. Звичайно, ця пропозиція була схвально підтримана аудиторією.
   А тим часом протягом усього робочого дня присутні із захватом слухали доповідачів, серед яких були викладачі й студенти КДПУ ім. Винниченка, КЛАНАУ, інституту післядипломної педагогічної освіти ім. Сухомлинського, музичного училища, співробітники музеїв, бібліотек, облдержархіву, представники навчальних закладів Світловодського, Долинського, Олександрійського та Кіровоградського районів, творчої інтелігенції міста.
   З кожним роком поширюються й тематичні напрямки читань. Нині вони проходили за дев’ятьма позиціями, які в майбутньому, можливо, сформують відповідні секції. Хоча, певно, не всі. Адже у нинішньому варіанті читання виглядали дещо еклектично, суспільно-політичний і культурологічний аспекти переважали над науковим. Що є примітною ознакою постмодернового суспільства.
   Найбільш цікавими, як на мене, були виступи доктора філологічних наук, професора Київського національного університету культури і мистецтв Антоніни Гурбанської, кандидата історичних наук, головного археографа державного архіву Кіровоградської області Вадима Колєчкіна, кандидата мистецтвознавства, методиста Кіровоградського музичного училища Марини Долгіх, кандидата педагогічних наук, доцента КДПУ ім. Винниченка Олександра Ратушняка, наукового співробітника обласного художнього музею Миколи Правди.
   У цьому контексті вважаю не зовсім доречними для висвітлення в рамках літературно-краєзнавчих читань проблем орнітології, досягнень і перспектив панкратіону та ушу на теренах нашого краю.